ZVUCAR - Полюбила Хулігана

Й він приходив тільки пізно,
Коли місто вже спало.
На плечах його вся правда,
На душі його відьма.
Він сміявся ніби сильний,
Та в очах була печаль.
Ти тоді ще не знала, що розлюбила
Хуліганська душа.
А ти полюбила хулігана,
Того, що не знає слово жаль.
У його очах нічна програма
І свобода наче відрушаль.
Ти йому шептала: "Залишайся".
А він лиш димом зник у ніч.
Ти полюбила хулігана,
А він не вмів любити, як ти.
В його світі карти, бари і чужі завжди твори.
Ти чекала біля вікна.
Світло не гасила дорання.
Ти йому віддала душу.
Він тобі залишив біль.
А ти полюбила хулігана,
Того, що не знає слово жаль.
У його очах нічна програма
І свобода наче вітру шаль.
Ти йому шептала: "Залишайся!"
А він лиш димом зник у ніч.
А ти полюбила хулігана,
А він не мів любити, як ти.
Гей, кажуть, він поїхав далі,
Де нові міста й вогні.
Тільки іноді ночами
Він згадує очі твої,
Бо таких, як ти немає.
Ти була як тихий рай.
А ти полюбила хулігана.
Він загубив свій шанс тоді.
А ти полюбила хулігана,
Того, що не знає слово жаль.
У його очах нічна програма
І свобода наче вітру шаль.
Ти йому шептала: "Залишайся".
А він лиш димом зник у ніч.
Ти полюбила хулігана,
А він не мів любити, як ти.