Fartovyy - Пʼяний маестро

Нараная.
Маестро, пальці по струнах.
Скрипка кричить наче біль у рунах.
Віскі в бокалі, як темний дурман,
А на душі тільки сірий туман.
Дим сигарет малює картини.
Там, де були ми, розбиті хвилини.
Очі твої, як холодний обман,
Я їм повірив, і знову в капкан.
Наливаю віскі в один бокал,
Щоб забути все, що я відчував.
Хай заплачуть небеса за нас,
Бо цей мінор - це останній шанс.
Ми гуляли десь між зірками,
Світ палав під нашими ногами.
А тепер лиш музика і дим.
І я зникаю разом з ним.
Майстро грає і душу рве вщент,
Кожна нота - ніби мій аргумент.
Я розривав їх, як серце на шматки.
Там, де любов, там тепер тільки пісок.
Забувай, ти сказала мені і зникла,
Як тінь у холоднім вогні.
Віскі пече, але не так, як ти,
Бо твої очі вже не святі.
Наливаю віскі в один бокал,
Щоб забути все, що я відчував.
Хай заплачуть небеса за нас,
Бо цей мінор - це останній шанс.
Ми гуляли десь між зірками,
Світ палав під нашими ногами.
А тепер лиш музика і дим.
І я зникаю разом з ним.
Скрипка плаче, і я разом з нею.
В ніч зникаю з останньою мрією.
Маєстро п'яний, але грає до кінця,
Бо в мінорі вся правда життя.
Наливаю віскі в один бокал,
Щоб забути все, що я відчував.
Хай заплачуть небеса за нас,
Бо цей мінор - це останній шанс.
Нарана.
На.
Нарана.